Таїнства і богослужіння

Хрещення є таїнством вступу до Церкви. Обряд хрещення складається з двох частин: таїнства хрещення та таїнства миропомазання. До православної церкви можуть бути охрещені діти православних батьків або дитина, один з батьків якої є членом Православної Церкви. Для хрещення потрібна згода обох батьків. Якщо ви бажаєте стати членом Православної Церкви у дорослому віці і були хрещені в християнській церкві в ім’я Святої Трійці, повторне хрещення не проводиться, а під час прийняття до церкви здійснюється лише таїнство миропомазання.

Таїнство сповіді спрямоване на підтримку духовного та душевного зцілення людини. До цього таїнства звертаються за потребою, особливо у періоди посту. Дорослий, який вступає до православної церкви, також обов’язково бере участь у таїнстві сповіді перед миропомазанням.

Найважливішим і центральним з усіх таїнств Церкви є таїнство Святого Причастя. Воно означає єднання з Христом і Його тілом (тобто Церквою) та з усіма її членами. Причастя також є свідченням належності до Церкви та її єдності. Тому в православній церкві причащатися можуть лише її члени. Причастя є частиною Божественної літургії, під час якої використовуються хліб і вино, що, за вірою Православної Церкви, перетворюються на Тіло і Кров Христа.

В православній церкві таїнство вінчання нерозривно пов’язане з проханням Божого благословення на союз і його утвердженням через таїнство. Вінчання в православній церкві можливе, якщо хоча б один із наречених є православним, а інший належить до християнської церкви (наприклад, лютеранської або католицької). Якщо інший наречений не належить до християнства, шлюб реєструється в органі реєстрації шлюбів, а в церкві можна провести молитву за благословення шлюбу.

Освячення дому — це молебень, під час якого житло освячується окропленням святою водою в ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Освячення проводиться зазвичай після переїзду в нове житло, але його можна звершити в будь-який час.

Таїнство єлеопомазання або соборування може бути здійснене для будь-якого члена Православної Церкви — у храмі, вдома чи навіть у лікарні. Це таїнство не призначене лише для вмираючих чи важкохворих, кожен може звернутися за ним за потребою. У Турку загальне єлеопомазання традиційно проводиться під час Великого посту, і в ньому можуть взяти участь усі православні, хто відчуває потребу.

Після смерті члена Православної Церкви рідні мають негайно звернутися до його парафії. Разом зі священиком узгоджуються деталі похорону: час, місце та місце поховання. Якщо є бажання, щоб священик був присутній на поминальній церемонії, це також варто обговорити заздалегідь. Похорон — це передусім молитва за безсмертну душу покійного.

Рідні також можуть попросити священика відслужити панахиду — поминальну службу. Традиційно панахиду служать у день смерті, на третій день, на сороковий день, через рік після смерті та щорічно в день її річниці.