Pääsiäisyön jumalanpalvelus alkaa veisulla: ”Sinun ylösnousemustasi, Kristus Vapahtaja, enkelit veisuin ylistävät taivaassa, tee meidätkin maan päällä otollisiksi sinua puhtain sydämin ylistämään.” Pyhä apostoli Paavali kiteyttää sanoman Kristuksen ylösnousemuksesta ja kuoleman voittamisesta seuraavasti: ”Ellei Kristus ole herätetty, silloin meidän julistuksemme on turhaa puhetta, turhaa myös meidän uskomme.” (1. Kor. 15:14) Vapahtajamme maanpäällinen elämä ja lunastustyö huipentui pääsiäiseen, jolloin hän kuolemallaan voitti kuoleman ja nousi salatulla tavalla kuolleista. Pyhän Kolminaisuuden toinen persoona, Kristus osoitti tuolloin olevansa elämän ja kuoleman Herra. Pääsiäisyön evankeliumissa asia todetaan selvin sanoin: ”Hänessä oli elämä, ja elämä oli ihmisten valo. Valo loistaa pimeydessä, pimeys ei ole saanut sitä valtaansa.” (Joh. 1: 4–5)
Jeesuksen Kristuksen ylösnousemuksessa tapahtui ihmisjärjelle käsittämätön ja selittämätön mysteerio. Suljettu ja sinetöity hauta osoittautui mirhantuojanaisille tyhjäksi ja ylösnoussut Vapahtaja ilmestyi pelokkaille opetuslapsilleen ovien ollessa lukittuna. Ylösnousemus on salaisuus, sillä kukaan ei sitä nähnyt. Se on mysteerio, joka antaa ylösnousemuksen toivossa eläville kristityille perustan uskoa. Pyhä apostoli Paavali kirjoitti tästä: ”Me olemme taivaan kansalaisia, ja taivaasta me odotamme pelastajaksi Herraa Jeesusta Kristusta. Hän muuttaa meidän ruumiimme tästä alennustilasta oman kirkastuneen ruumiinsa kaltaiseksi voimallaan, jolla hän kykenee alistamaan valtaansa kaikki.” (Fil. 3:20–21)
Pääsiäisen mysteeriossa kuoleman valta väistyy, sillä ylösnousemuksellaan Kristus teki kuoleman vallan tyhjäksi ja Kaikkivaltiaana hän hallitsee elämää ja johtaa ihmiskuntaa Jumalan yhteyteen. Sanoma ylösnousemuksesta on kirkkomme hengellisen julistuksen ydin, mikä tulee viikoittain esiin sunnuntainpäivän jumalanpalveluksissa. Kristuksen ylösnousemusjuhlan ilossa me elämme ja koemme jo ennalta Jumalan valtakunnan, ikuisen pääsiäisen. Antakoon Kristuksen ylösnousemuksen juhla meille tänäkin vuonna uutta voimaa ja muistuttakoon se tulevasta päivästä, jona ”saamme katsella hänen kirkkauttaan, kirkkautta, jonka Isä ainoalle Pojalle antaa.” (Joh. 1:14)
Metropoliitta Arseni
ВОСКРЕСЕНИЯ ДЕНЬ
Богослужение Пасхальной ночи начинается песнопением: «Воскресение Твое, Христе Спасе, ангели поют на небесех, и нас на земли сподоби Тебе чистым сердцем славити». Святой апостол излагает весть о Воскресении Христовом и победе над смертью следующим образом: «если Христос не воскрес, то и проповедь наша тщетна, тщетна и вера ваша.» (1. Kор. 15:14) Вершиной земной жизни и дела искупления Спасителя стала Пасха, когда Он смертью одержал победу над смертью и тайным образом восстал из мертвых. Второе Лицо Пресвятой Троицы, Христос явил Себя Господином жизни и смерти. В пасхальном евангельском отрывке об этом сказано ясно: «В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков. И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.» (Ин. 1: 4–5)
В Воскресении Иисуса Христа явлена непостижимая человеческим рассудком и необъяснимая тайна. Мироносицы нашли закрытый и запечатанный гроб пустым, а воскресший Спаситель явился пребывавшим в страхе ученикам сквозь запертые двери. Воскресение – это тайна, у которой нет свидетелей. Это – тайна, полагающая основание вере живущих в надежде воскресения христиан. Святой апостол Павел так писал об этом: «Наше же жительство - на небесах, откуда мы ожидаем и Спасителя, Господа нашего Иисуса Христа, Который уничиженное тело наше преобразит так, что оно будет сообразно славному телу Его, силою, которою Он действует и покоряет Себе все.» (Филип. 3:20–21)
В пасхальной тайне смерть бессильна, ибо Своим Воскресением Христос лишил её власти, и как Вседержитель Сам властвует над жизнью и смертью и приводит человечество к единству с Богом. Весть о воскресении составляет самую суть духовной проповеди нашей Церкви, каждую неделю возглашаемой за воскресным богослужением. Мы живы радостью праздника Воскресения Христова, в котором предвкушаем Царство Божие и вечную Пасху. Да подаст и в этом году праздник Воскресения Христова нам новых сил и напомнит о грядущем дне, когда мы сможем сказать «мы видели славу Его, славу, как Единородного от Отца.» (Ин. 1:14)
Митрополит Арсений
ДЕНЬ ВОСКРЕСІННЯ
Великоднє богослужіння починається зі стихири Пасхи : «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити». Святий апостол Павло пояснює звістку про воскресіння Христа та перемогу над смертю так: «Якщо Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.» (1 Кор. 15:14) Земне життя нашого Спасителя і праця викуплення досягли кульмінації на Великдень, коли він своєю смертю переміг смерть і таємним чином воскрес із мертвих. Друга особа Святої Трійці, Христос, довів у той час, що він є Господом життя і смерті. У Євангелії Великодньої ночі про це йдеться чітко: «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула Його.» (Іван 1:4–5)
У воскресінні Ісуса Христа відбулася таємниця, незбагненна і незрозуміла людському розуму. Зачинений і запечатаний гріб жінки-мироносицi виявили порожнім, і воскреслий Спаситель явився своїм переляканим учням коли двері були замкнені. Воскресіння є таємницею, бо його ніхто не бачив. Це таємниця, яка дає християнам, які живуть у надії на воскресіння, основу для віри. Про це писав святий апостол Павло: «Наше ж життя — на небесах, звідки ми чекаємо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, Який перемінить наше принижене тіло, так що воно стане подібним до Його славного тіла, згідно з дією, якою Він може підкорити Собі все.» (Фил. 3:20–21)
У таїнстві Пасхи сила смерті відступає, бо Своїм воскресінням Христос знівелює силу смерті і як Всемогутній керує життям і веде людство до Бога. Послання про воскресіння є суттю духовного сповіщення нашої церкви, яка постає щотижня під час недільних служб. В радості торжества Христового воскресіння ми живемо і вже переживаємо Царство Боже, вічний Великдень. Нехай святкування Христового воскресіння додасть нам нових сил і цього року і нехай нагадає нам про прийдешній день, коли «ми побачимо славу Його, славу, яку Отець дав Єдинородному Синові.» (Івана 1:14)
Митрополит Арсеній