Kristuksen syntymäjuhlan liturgiassa luettavassa evankeliuminkohdassa kuvataan, kuinka tietäjät menivät vastasyntyneen Jeesuksen ja hänen äitinsä Marian luo ja maahan heittäytyen kumarsivat lasta, avasivat arkkunsa ja antoivat hänelle kalliita lahjoja: kultaa, suitsuketta ja mirhaa. (Matt. 2:11) Evankeliumijakso paljastaa, millaisia lahjoja ihmiset ovat vuosisatojen saatossa kirkoissa tuoneet Jumalalle. Se kertoo, kuinka Jumalan huoneita eli kirkkoja ja niiden ristejä, on koristettu kullalla, kuinka pyhäköissä on suitsutettu Jumalan kunniaksi ja kuinka kristityiksi kastettuja on kirkoissa voideltu pyhällä mirhalla kirkon jäsenyyden vahvistukseksi.
Valmistautuessamme taas viettämään Kristuksen syntymäjuhlaa, sitä että Sana tuli lihaksi ja syntyi ihmiseksi – meidän kaltaiseksemme, on paikallaan muistaa kaikkea sitä hyvää, jota Jumala on antanut lahjana ihmisille. Joulun sanoma julistaa Jumalan rakkautta ja huolenpitoa ihmisiä kohtaan. Se muistuttaa, että Kristuksen syntymä oli Jumalan lahja ihmissuvulle, josta sukupolvi toisensa jälkeen on saanut iloita ja kiittää.
Kristuksen syntymäjuhlan evankeliumi opettaa meille tietäjien esimerkin avulla, kuinka joulun sanoman ytimeen kuuluu olennaisena lahjan antaminen Jumalalle. Lahja, jonka me ihmiset voimme Jumalalle antaa on rukous ja Jumalan käskyjen täyttäminen eli Kristuksen antaman esimerkin mukainen elämä. Se on rakkauden ja kuuliaisuuden lahja niin joulun pyhänä juhlana, kuin myös koko hengellisessä elämässämme.
Lahjat ja iloinen antamisen mieli ovat olennainen osa monen ihmisen joulunviettoa. Me olemme lahjojen saajia, mutta myös niiden antajia. Lahjan ei tarvitse suinkaan olla aineellista, vaan myös yhteydenpito ja oman ajan jakaminen toiselle ovat monille merkittävä ja odotettu lahja. Tuskin useinkaan ajattelemme jouluista antamista ja saamista laajemmin, kuin vain ihmisten kesken tapahtuvaksi ja vain ihmisiä koskevaksi. Itämaan viisaat tietäjät toivat lahjansa meidän tähtemme ihmiseksi tulleelle Jumalalle, Herrallemme Jeesukselle Kristukselle. Joulun evankeliumi kehottaa meitäkin seuraamaan tietäjien jälkiä ja tuomaan oman lahjamme seimessä makaavalle vastasyntyneelle Vapahtajalle.
Kiittäessämme jouluna Jumalaa Vapahtajamme Jeesuksen Kristuksen syntymästä saamme tietäjien tavoin ilolla, nöyryydellä ja kunnioituksella tuoda omana lahjanamme itsemme ja koko elämämme vastasyntyneelle lapsukaiselle Kristukselle Jumalalle.
Suokoon luolassa syntynyt ja seimessä maannut ihmisiä rakastava Jumalan Poika teille siunattua ja riemullista joulua.
Metropoliitta Arseni
Valokuva: Suomen ortodoksinen kirkkomuseo Riisa
Рождественский дар
В евангельском отрывке, читаемом на Литургии праздника Рождества Христова, рассказывается, как волхвы пришли к новорожденному Иисусу и Его Матери, поклонились Младенцу до земли, открыли сундуки и поднесли Ему драгоценные дары: золото, ладан и смирну (Mф. 2:11). В евангельском отрывке описываются дары, которые на протяжении веков в церквях люди приносили в дар Богу. Это объясняет, почему храмы Божьи или церкви и их кресты украшались золотом, в них совершалось каждение во славу Божию, а крещёных помазывали святым миром для укрепления их связи с Церковью.
Приготавливаясь к празднику Рождества Христова, воплощения и вочеловечения Слова, нужно вспомнить о всём том добром, что Бог дал людям в дар. Рождественская весть провозглашает любовь и заботу к человеку. Она напоминает, что Рождество Христово было даром Бога человеку, причиной радости и благодарности каждого поколения.
Рождественское евангельское чтение на примере волхвов учит нас самому существенному в рождественской вести – принесению дара Богу. Дар, который мы можем принести Богу – молитва и исполнение божественных заповедей т.е. жизнь в следовании Христу. Это – дар любви и послушания как в святой праздник Рождества, так и на протяжении всей нашей духовной жизни.
Важной частью празднования Рождества у многих людей является вручение подарков и сама радость дарения. Дар необязательно может быть материальным, но и контакт, и разделение своего времени с другим являются для многих значимым и ожидаемым подарком. Едва ли часто мы представляем себе рождественское вручение и получение подарков шире, чем происходящим только между людьми и касающимся лишь их. Восточные мудрецы принесли дары нас ради ставшему человеком Богу, Господу нашему Иисусу Христу. Рождественское евангельское чтение призывает и нас идти вослед волхвам и принести наши дары лежащему в яслях новорожденному Спасителю.
Благодаря Бога за Рождество Спасителя нашего Иисуса Христа подобно мудрецам мы можем с радостью, смирением и почтением принести в дар новорожденному Младенцу Христу Богу самих себя и всю нашу жизнь.
Да подаст вам в вертепе родившийся и в яслях возлегший Сын Божий благословенного и счастливого Рождества.
Митрополит Арсений
Käännös: Vladimir Sokratilin
Різдвяний подарунок
В уривку із Євангелії, який читається на Різдвяній літургії, описується, як волхви підійшли до новонародженого Ісуса і його матері Марії, і впали ницьма, i вклонилися Дитині, i, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дорогі дари: золото, ладан та смирну (Матвія 2:11) Євангеліє показує, які дари люди приносили Богові в парафіях протягом століть. Показує, як прикрашали золотом Божі доми, тобто церкви та їхні хрести, як кадили в них на честь Бога і як охрещені як християни, помазувалися в церквах святим миром на утвердження їх приналежності до церкви.
Готуючись знову святкувати народження Христа, а саме те, що Слово стало тілом і народилося як подібна до нас людина, доречно пам’ятати про всі блага, які Бог дав у дар людям. Різдвяне послання проголошує Божу любов і турботу про людей. Воно нагадує нам, що народження Христа було Божим даром людському роду, даром, якому покоління за поколінням раділо та дякувало.
Різдвяне Євангеліє навчає нас на прикладі мудреців тому, що дарунок Богові є невід’ємною частиною Різдвяного послання. Дар, який ми, люди, можемо дати Богові – це молитва і виконання Божих заповідей, тобто життя за прикладом Христа. Це - дар любові та послуху, як у святe Різдвo, так і в усьому нашому духовному житті.
Подарунки та радісний дух дарування є невід’ємною частиною святкування Різдва для багатьох людей. Ми не тільки одержуємо подарунки, але й даруємо їх. Подарунок не обов'язково має бути матеріальним, адже й спілкування та проведення часу з іншими для багатьох є значущим і очікуваним подарунком. Ми навряд чи часто думаємо про різдвяне дарування та одержання в ширшому сенсі, ніж як що відбувається лише між людьми і стосується лише людей. Східні мудреці принесли свої дари Богові, Господу нашому Ісусу Христу, який заради нас став людиною. Різдвяне Євангеліє спонукає нас йти слідами мудреців і принести власний дар у яслах покладеному новонародженому Спасителю.
На Різдво, дякуючи Богові за народження нашого Спасителя Ісуса Христа, ми можемо, як i мудреці, з радістю, смиренням і пошаною принести себе і все своє життя як наш власний дар новонародженому Христу Богу.
Нехай людинолюбний Син Божий, у печері народжений і в яслах покладений, дарує Вам благословенне та радісне Різдво Христове.
Митрополит Арсеній
Käännös: Zinayida Bezvenuyk