Варфоломій, Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх: благодать, мир і милість усій повноті Церкви від Творця всього сущого, Господа, Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа.
Всечесні предстоятелі та достойні єпископи, благословенні діти у Господі!
З благодаті Бога, Подателя всіх благ, ми вступаємо в новий церковний рік, відзначаючи його перший день псалмами, гімнами та духовними піснеспівами як День збереження Божого творіння.
Сучасна багатовимірна екологічна криза є кризою людської свободи, нашої релігії, філософії, моральних засад і культури. Усе це бере початок у згубному спотворенні нашої свободи, тобто у відриві нашого життя від самого Джерела життя. Наслідком цього стає поведінка, руйнівна для природи.
Ми відчуваємо глибоку вдячність за те, що новаторські ініціативи та проєкти Вселенського Патріархату, започатковані ще 1989 року, не лише розкрили духовні аспекти екологічної проблеми, а й відкрили нові шляхи та перспективи для її вирішення. Екологічні симпозіуми, міжхристиянські та міжрелігійні діалоги на цю тему, ґрунтовне вчення Великої Христової Церкви щодо питань довкілля, висвітлення суспільних вимірів і наслідків екологічної кризи та інші подібні ініціативи разом становлять міцне ядро церковного екологічного мислення.
У ньому наголошується на необхідності «коперниківського перевороту» в переосмисленні самої ідеї розвитку та взаємин людства з природою. Зміни потрібні на всіх рівнях діяльності й від усіх: тих, хто працює у політиці, економіці та суспільній сфері; представників церков і релігій; тих, хто служить науці й технологіям; а також усіх, хто відповідає за освіту молодого покоління.
Ми й надалі словом і ділом сприятимемо утвердженню екологічного бачення Святої Христової Церкви. Ми продовжуватимемо говорити про екологічне значення євхаристійного, славословного й аскетичного ставлення Церкви до творіння. Також завжди наголошуватимемо, що справжнє екологічне послання нашої православної віри й традиції потребує ретельного богословського осмислення, щоб воно могло служити на благо творіння, яке було створене «вельми добрим».
Ми переконані, що висвітлення релігійних та етичних аспектів екологічної загрози сприяє усвідомленню життєво важливої екологічної відповідальності. Людство нарешті має припинити поводитися так, ніби воно не знає, що є правильним, і відкинути ілюзію, начебто планета Земля здатна безкінечно витримувати тягар і руйнування, спричинені діяльністю людини, або що природа має необмежену здатність до самовідновлення.
Етика відповідальності за охорону довкілля має знаходити своє вираження на глобальному, національному, місцевому та особистому рівнях. Ми знову повторюємо: виховання екологічної відповідальності є для людства «категоричним імперативом» у час, коли воно постало перед найбільшою небезпекою у своїй історії.
Цілком очевидно, що доки пануватиме сучасне антропологічне бачення, людство й надалі підриватиме власне майбутнє та руйнуватиме свій дім. У Євангелії це бачення уособлює «нерозумний багач» (Лк. 12:17–21), який сказав:
«Ось що зроблю: розберу свої клуні й побудую більші. Там зберу весь свій урожай і все своє добро. І скажу собі: маєш багато добра, складеного на багато років; спочивай, їж, пий і веселися!»
Гріхи сучасної епохи створили й продовжують створювати нові поділи та тріщини у взаєминах людини з природою. Сучасна «людина-бог» живе за рахунок знищення Землі, відкидаючи будь-яку міру та межі заради геополітичних планів і економічної вигоди або в ім’я споживацтва та задоволення пристрастей, які зрештою неможливо наситити.
Ще глибше ця «людина-бог» перевернула внутрішній досвід людини та її цінності. Світом керує прагнення панувати над природою, перетворювати її на інструмент і експлуатувати її — і все це може стати трагічною долею життя на нашій планеті.
Дедалі ширше визнання 1 вересня Днем збереження Божого творіння у християнському світі має особливе символічне та практичне значення і сприяє єдності християн. Крім того, прославлення Творця всього сущого в нашій літургійній традиції є дорогоцінною спадщиною, яка закликає нас шанувати творіння, що нині страждає від неналежного втручання людини.
Всечесні брати і улюблені діти!
Шануючи основні засади екологічної цивілізації, можна приборкати тенденції, що руйнують довкілля, і відкрити екологічний шлях — шлях сталого розвитку.
У ширшому сенсі людству необхідно дійти згоди щодо основоположних спільних цінностей, які могли б стати компасом у майбутнє в сучасному світі, позначеному конфліктами та поляризацією. Центральною серед цих цінностей ми вважаємо солідарність: солідарність як спільну відповідальність, діалог і справжню взаємність, а також збереження довкілля як нашу спільну відповідальність.
З християнської точки зору практична повага до святості людської особистості та турбота про цілісність творіння є невід’ємними проявами євхаристійного буття Церкви та покликання людини стати «священником» творіння.
У цьому дусі, молячись, щоб новий церковний рік був для вас благословенним і багатим на богоугодні справи, ми просимо для всіх вас благодаті й миру від Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа за молитвами Пресвятої Богородиці, святу ікону Якої ми зберігаємо в нашому Патріаршому храмі та цілуємо устами, серцем і розумом.
Нехай пресвяте ім’я Господнє буде благословенне і прославлене нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Варфоломій Константинопольський
Ваш ревний молитовник перед Богом.