Дні церковної освіти та виховання Православної церкви Фінляндії, які відбулися 9–11 листопада у Валаамському монастирі, зібрали майже 30 учасників — працівників освітньої та виховної сфери, а також усіх, хто цікавиться цією темою.

Доповіді та обговорення допомогли скласти уявлення про те, як сьогодні живуть діти й молодь та в якому стані перебуває церковна освітньо-виховна діяльність. Учасники також розмірковували про майбутні напрями розвитку та шукали нові способи реалізації виховної місії Церкви.

Особливу увагу приділили майбутньому викладання власної релігії у фінських школах.

Координаторка церковної освіти та виховання Сарі Ватанен у своєму виступі розповіла про освітню діяльність Церкви та актуальну ситуацію з викладанням релігії.

До заходу дистанційно долучився також міністр освіти Андерс Адлеркройц, який наголосив на важливості релігійної грамотності та знайомства з різними релігіями у фінській школі.

Міністр нагадав, що дискусія про майбутнє предметів, пов’язаних із релігією та світоглядом, є багатогранною. При цьому жодних політичних рішень щодо переходу до єдиного світоглядного предмета наразі не ухвалено.

Голова комітету з питань освіти Церковного собору, протоієрей Александер Рощенко, у своєму виступі порушив важливе питання: яку Церкву ми будуємо для майбутніх поколінь своїми сьогоднішніми рішеннями та вибором?

Під час зустрічі також обговорювали катехуменат — підготовку людей до вступу в Православну церкву — та досвід тих, хто приєднується до церковної спільноти.

Дослідник-докторант, протоієрей Теему Тойвонен представив причини вступу людей до Церкви та виходу з неї, а також чинники, які впливають на ставлення людини до Церкви.

Серед причин виходу з Церкви згадувалися, зокрема, питання рівноправності та досвід взаємодії зі священнослужителями.

Водночас у дискусії особливо наголошувалося, що завдання катехуменату полягає не лише в передаванні знань.

Вступ до Церкви розглядали як процес, у якому особистісне духовне дозрівання, зустрічі з людьми та поступове входження в парафіяльну спільноту є щонайменше такими ж важливими, як і зміст навчання.

Катехуменам необхідно надавати достатньо часу як для ознайомлення з православною вірою, так і для поступового входження в життя парафії. Особливу увагу слід приділяти неповнолітнім, які бажають приєднатися до Церкви.

Під час обговорень учасники визначили чимало сильних сторін церковної освітньо-виховної роботи.

Серед них відзначили виховну діяльність парафій та православні молодіжні табори з вивчення основ християнської віри (крипарі), навчальні програми Спілки православної молоді Фінляндії (ONL), загальноцерковні заходи, можливості охоплення аудиторії через соціальні мережі, а також освітню діяльність Валаамського народного училища для дорослих.

Позитивно оцінили й активність студентів богословського факультету Університету Східної Фінляндії та добру співпрацю парафій із викладачами православної релігії.

Важливими місцями зустрічей і спілкування людей різного віку назвали також парафіяльні чаювання після богослужінь (kirkkokahvit).

Надія — головна тема зустрічі

Спільною ключовою думкою цих днів стала надія.

Освітньо-виховна діяльність Церкви не є відповідальністю лише окремих працівників чи організацій. Це спільне завдання всієї Церкви та всіх її членів.

Під час обговорень було визначено потребу у спільному баченні церковної освіти та виховання, а також у конкретному плані, який об’єднав би оцінку нинішньої ситуації, цілі та розподіл обов’язків між різними учасниками цієї роботи.

Учасники дійшли висновку, що протягом найближчих років необхідно сформувати спільне бачення цілей, пріоритетів і розподілу відповідальності у сфері церковної освіти та виховання.

Ця робота потребує співпраці між парафіями, організаціями, навчальними закладами, виборними представниками церковного управління та центральним управлінням Церкви.

Одним із можливих відповідальних органів було названо церковну робочу групу з питань освіти, яка могла б продовжити підготовку відповідних пропозицій у співпраці із Собором єпископів.

Учасники також висловили сподівання, що розпочата у Валаамі дискусія триватиме й у менш формальному форматі, наприклад, за участю та під керівництвом Спілки православної молоді Фінляндії (ONL).