Більшість жителів Фінляндії — 70% — вважають суспільне протистояння та поляризацію дуже серйозною або серйозною проблемою.
Жінки сприймають протистояння та поляризацію як серйознішу проблему, ніж чоловіки: серед жінок так вважають 77%, тоді як серед чоловіків — 62%.
У містах поляризацію вважають гострішою проблемою, ніж у сільській місцевості. Серед працівників вищої ланки 78% назвали поляризацію серйозною або дуже серйозною проблемою, а серед безробітних — 82%.
Ці дані отримано в результаті опитування, проведеного дослідницькою компанією Taloustutkimus на замовлення Екуменічної ради Фінляндії з 21 вересня до 1 жовтня 2026 року.
Результати дослідження оприлюднили під час Екуменічного тижня відповідальності, який триває з 18 до 25 жовтня. Цьогорічна тема тижня — «Побач людину» (Näe ihminen).
Кампанія присвячена проблемі поляризації, пошуку способів її подолання та заохоченню до людяного ставлення одне до одного навіть за наявності розбіжностей у поглядах. Вона також закликає будувати мости між різними людьми та групами суспільства.
Згідно з дослідженням, 63% фінів вірять, що церкви та християнські громади могли б робити більше для зменшення суспільного протистояння.
Водночас думки фінів щодо ролі церков і християнських громад у розвитку поляризації розділилися.
Половина опитаних вважає, що церкви не вплинули на поляризацію, однак 24% переконані, що церкви навіть посилили це явище.
Особливо критично роль церков оцінює молодь. Серед студентів 48%, а серед молодих людей віком 15–24 роки — 43% вважають, що церкви сприяли посиленню поляризації у Фінляндії.
— На думку молоді, церкви посилили поляризацію. Водночас молоді люди менш оптимістично, ніж представники більшості інших вікових груп, оцінюють можливості церков впливати на зменшення цього явища.
Проте молодь очікує від церков комунікації, яка сприятиме зменшенню протистояння, співпраці між християнами різних конфесій та міжрелігійного діалогу.
Це зрозуміло, адже наймолодше покоління виросло у світі, значною мірою сформованому соціальними мережами, де посилення ціннісної поляризації проявляється особливо гостро, — зазначає викладач Гельсінського університету Пієтарі Ганнікайнен, який досліджував поляризацію в Євангелічно-лютеранській церкві.
На ставлення респондентів впливає також їхній власний зв’язок із Церквою.
Серед тих, хто не належить до жодної церкви чи християнської громади, 33% вважають, що церкви посилили поляризацію. Серед членів церков такої думки дотримуються 19%.
Водночас 13% опитаних вважають, що церквам вдалося зменшити суспільне протистояння.
Попри критичні оцінки, фіни бачать значний потенціал церков у стримуванні поляризації.
Особливо в це вірять представники старших поколінь: майже 70% людей віком понад 65 років переконані, що церкви могли б робити більше для зменшення поляризації.
Однак серед груп, найбільш занепокоєних цією проблемою, оцінки можливостей церков різняться.
Серед працівників вищої ланки 73% вважають, що церкви могли б докладати більше зусиль, тоді як серед безробітних так думають лише трохи більше половини.
— Результати дослідження демонструють розрив між очікуваннями та реальністю. Поляризацію сприймають як серйозну проблему, і люди хотіли б бачити значно активнішу роль церков у її подоланні.
Як члени церков, так і ті, хто до них не належить, вважають, що церкви мають можливості робити більше для зменшення суспільного протистояння. Водночас складається враження, що принаймні поки церквам не вдалося повністю виправдати ці очікування.
Я вважаю дуже позитивним те, що люди усвідомлюють потенціал церков і вірять у їхню здатність різними способами протидіяти поляризації, — говорить генеральна секретарка Екуменічної ради Фінляндії Лаура Гяклі.
Якими способами церкви можуть зменшувати суспільне протистояння?
Учасників опитування також запитали, які дії церков і християнських громад вони вважають найважливішими для зменшення поляризації.
Найважливішими були названі такі заходи:
Підтримка малозабезпечених людей – 44%
Зменшення самотності – 35%
Комунікація, що сприяє зменшенню протистояння – 32%
Співпраця між християнами різного походження та міжрелігійний діалог – 24%
Респонденти, які не належать до церков, особливо наголошували на значенні комунікації для подолання протистояння. Серед них 38% вважають її важливим засобом.
Молодь, своєю чергою, надає більшого значення розвитку співпраці між християнами та міжрелігійному діалогу: 28% молодих респондентів назвали це важливим напрямом.
Серед молодих дорослих 44% вважають зменшення самотності одним із найважливіших способів впливу на суспільну поляризацію.
— Результати обнадіюють. Здається, фіни здатні побачити справжні причини поляризації за інформаційним шумом соціальних мереж.
Найпопулярніші способи її зменшення — саме ті, у яких різні християнські громади можуть зробити значний внесок, — зазначає Тур’я.
— Ми бачимо навколо себе посилення різноманітних крайніх явищ. Бідність поширюється, расизм зростає, культура дискусії стає дедалі конфліктнішою, тон висловлювань — різкішим, а суспільство легко розділяється на протилежні табори.
У цій ситуації церкви мають надзвичайно важливе завдання — бути будівничими миру та єдності, — наголошує голова Екуменічної ради Фінляндії, архієпископ Гельсінський і всієї Фінляндії Елія.