Щорічна зустріч Церковної мережі Північного Калотту (NKN) відбулася 18–19 серпня в Нарвіку, Норвегія. У зустрічі мережі взяли участь представники найпівнічніших лютеранських єпархій Норвегії, Швеції та Фінляндії (єпархії Sør-Hålogaland, Nord-Hålogaland, єпархія Лулео та Євангелічно-лютеранська єпархія Оулу), найпівнічнішої православної єпархії Фінляндії (Православна єпархія Оулу), а також найпівнічнішої католицької єпархії Норвегії (Католицька єпархія Тромсе).
Православну єпархію Оулу на зустрічі представляли єпископ Хаміни Сергій та священник Арттурі Хірвонен.
Окрім інших передбачених статутом питань, на зустрічі відбулися кадрові призначення. Головою NKN на наступний термін було обрано єпископа Осу Нюстрьом з єпархії Лулео у Швеції, а заступником голови — єпископа Юкку Кескітало з лютеранської єпархії Оулу. Головою правління продовжує працювати секретар єпархії Бріта Бюе з єпархії Sør-Hålogaland у Норвегії. Отець Арттурі Хірвонен був обраний членом правління на 2026–2028 роки.
Крім того, щорічна зустріч прийняла Католицьку єпархію Тромсе до складу мережі. Також обговорювалося питання представництва саамів, однак його було повернуто на подальше опрацювання. Власне представництво саамів у мережі є важливим, але при цьому необхідно враховувати їхні відносини з державними та церковними кордонами. Крім того, це питання слід готувати разом із саамами, а не замість них.
Наступна щорічна зустріч NKN відбудеться в єпархії Лулео у серпні 2027 року.
У середу, 19 серпня, у Нарвіку відбувся відкритий семінар на тему «Праця заради миру — завдання Церкви». Під час семінару прозвучали, зокрема, доповідь декана лютеранської єпархії Оулу Юхи Рауха на тему «Як підвищена готовність відчувається в наших парафіях у Фінляндії», а також доповідь отця Арттурі «Коли світові конфлікти приходять додому, у наші парафії».
Заява мережі «Надія у неспокійному світі»
19 серпня щорічна зустріч NKN ухвалила таку заяву:
Ми, представники лютеранських, православних і католицьких церков регіону Північного Калотту в Норвегії, Швеції та Фінляндії, зібралися в час, позначений війною, невпевненістю та поглибленням розділень. У наших громадах ми стикаємося із занепокоєнням щодо майбутнього та послабленням довіри між людьми. Мир у наших спільнотах більше не сприймається як щось само собою зрозуміле. Водночас ми бачимо глибоку потребу людей у сенсі, надії та єдності.
Ісус Христос, Князь миру і Цар слави, сказав: «Мир залишаю вам; мир Мій даю вам» (Ів. 14:27). Як Його послідовники, ми стверджуємо, що мир є водночас Божим даром і покликанням для всього Божого народу. Ми долучаємося до паломництва Вселенської Церкви заради справедливості, примирення та єдності. Ми прагнемо перетворювати страх, несправедливість і насильство на довіру, спільність і надію.
Мир — це більше, ніж просто відсутність війни. Біблійне поняття «шалом» і відповідні слова на позначення миру в саамських мовах (ráfi/ráffe/ráfie/ráfi/ráávhu/rääuh/ráfe/raeffie) означають також правильні стосунки з Богом, іншими людьми та всім творінням. Тому завдання церков полягає в тому, щоб захищати мир у ширшому розумінні, а не лише як питання безпеки. Мир будується на правді, справедливості, участі, солідарності та невід’ємній гідності кожної людини.
Ми стурбовані тим, як страх, дезінформація, поляризація та заперечення людської гідності поширюються в наших суспільствах. Наше покликання — створювати безпечні простори, де люди можуть зустрічатися одне з одним попри свої відмінності, відкрито говорити про свої тривоги та знову відкривати одне одного як ближніх. Ми зобов’язуємося захищати правду та протистояти ненависті й брехні. Ми зобов’язуємося зміцнювати довіру в наших громадах.
У кризові часи завданням церков є також зміцнення стійкості суспільства до криз. Через богослужіння, молитву, душпастирську опіку, дияконічне служіння, музику, культуру та життя громади ми прагнемо підтримувати надію, утверджувати людську гідність і разом проходити через важкі часи. Особливу увагу ми приділяємо дітям і молоді. Вони потребують спільнот, у яких можуть відчувати приналежність, сенс і надію.
У цьому неспокійному світі ми сповідуємо надію Євангелія. Ми віримо в Бога, Який став одним із нас і Який продовжує діяти, творячи примирення та оновлюючи все життя. Тому й ми поновлюємо наше зобов’язання бути миротворцями в регіоні Північного Калотту: йти разом, молитися разом і разом діяти заради справедливості, примирення та миру.
«Бо Він — мир наш» (Еф. 2:14).