Апостольський піст, який починається в понеділок після святкового тижня, що настає після П’ятидесятниці, часто залишається в тіні інших постів церковного року. У Фінляндії дотримання цього посту, тривалість якого змінюється і який зазвичай триває майже весь червень, може здаватися дещо складним, адже саме на цей час припадає найкраща пора літнього відпочинку на дачі та сезон барбекю.
Однак правила Апостольського посту, який завершується святом святих апостолів Петра і Павла, є м’якшими, ніж під час Великого посту. Наприклад, рибу дозволяється вживати в усі дні, окрім традиційних пісних днів — середи та п’ятниці.
Після Воскресіння Христового апостоли не жили безтурботним життям. Навпаки, вони були послані на, з людської точки зору, майже неможливе служіння: хрестити, навчати та проповідувати радісну звістку Євангелія всьому світові. Окрім апостола Іоана, усі вони прийняли мученицьку смерть. Але, як співається в прокимні їхнього свята: «По всій землі пройшов голос їхній, і до кінців вселенної слова їхні».
Порівняно з цим наше духовне подвигування виглядає дуже скромним, якщо воно обмежується лише невеликим літнім обмеженням у їжі.
Апостол Павло у своїх Посланнях до коринфян розповідає про труднощі та переслідування, які він терпів заради Христа (2 Кор. 4:8–12; 6:3–10; 11:16–28). Він навіть зізнається: «Те, що говорю, говорю не за Господом, але як нерозумний, коли так хвалюся» (2 Кор. 11:17–18).
«У всьому виявляємо себе як Божі служителі: у великій витривалості, у скорботах, нестатках і труднощах, у побоях, у в’язницях, у заворушеннях, у трудах, у безсонних ночах і постах» (2 Кор. 6:4–5).
Він говорить про благовісників як про тих, хто «ніби вмирає, але ось живий; караний, але не вбитий; сумний, але завжди радісний» (2 Кор. 6:9–10).
Від самого початку апостоли проголошували саме Добру Новину. Як навчає отець Олександр Шмеман у своїй книзі «За життя світу»:
«Без цієї проповіді радості християнство є незрозумілим».
За його словами, Церква була переможною у світі лише тоді, коли несла радість. Ця радість пронизує все від самого Різдва Христового:
«Не бійтеся! Я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям» (Лк. 2:10).
Радість Різдва і Воскресіння Христового повинна особливо яскраво жити в наших серцях ще й тому, що ми нещодавно святкували Пасху. Але якщо ця радість затьмарилася або загубилася, вона завжди поруч і її можна знову віднайти. Найповніше і найчистіше вона відкривається в Євхаристії — Божественній Літургії.
Під час Апостольського посту природа Фінляндії постає у всій своїй красі. Боже творіння відкриває нам своє обличчя у всій повноті та щедрості. Усе творіння радіє разом із нами.