+ В А Р Ф О Л О М І Й

З Божої милості Архієпископ Константинополя, Нового Риму, і Вселенський Патріарх

Всій повноті Церкви
Благодать, милість і мир від Христа Спасителя, народженого у Вифлеємі

Всечесні брати у єпископстві й возлюблені в Господі чада,

Сподобившись знову дійти великого свята Різдва у плоті Сина і Слова Божого, ми прославляємо «невимовне і незбагненне смиренне зішестя» Спасителя роду людського і Визволителя всього творіння від тління, разом з ангелами співаючи: «Слава Богові на висотах, і на землі мир, у людях благовоління!» (Лк. 2:14).

Христос явив Себе як «Еммануїл» (Мф. 1:23), як «Бог із нами» і «для нас» — Бог, близький до кожного, Який «ближчий до нас, ніж ми самі».*
Предвічне Боже Слово, «єдиносущне Отцеві», як сформулював І Перший Вселенський Собор, 1700-річчя якого цього року належно відзначив християнський світ, «стало подібним до Свого творіння», втілившись від Святого Духа і Діви Марії «з метою обожити людину».

У різдвяному аполітикії (відпустовому тропарі) стверджується, що Різдво Христове «осяяло світ світлом розуму» та відкрило «надмежний і вселенський сенс» життя та історії — істину про те, що лише християнська віра може цілковито задовольнити глибинні прагнення людського розуму і духовну спрагу людства, адже «немає під небом іншого імені, яким належало б нам спастися» (Діян. 4:12).
Відтепер «знання», яке «надимає» (1 Кор. 8:1), співвідноситься зі словами Господа: «Пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Ін. 8:32).

Надрозумна подія Воплочення духовно переживається та знову і знову оновлюється в житті вірних, які люблять явлення Христа Спасителя. Як пише прп. Максим Сповідник: «Боже Слово одного разу явилося у плоті, але завжди бажає народжуватися у дусі з любові до тих, хто Його бажає».
У цьому сенсі свято Різдва Христового, Божественного Воплочення та обоження людства за благодаттю не спрямовує нас лише до події минулої, але веде до «міста майбутнього» (Євр. 13:14), до Небесного Царства Отця, Сина і Святого Духа.

У світі, де переважає відлуння війни та гуркіт зброї, знову звучить ангельське «мир у всьому світі», і голос Господній благословляє «миротворців», тоді як Його Свята Церква під час Божественної літургії молиться «про мир згори» і «про мир у всьому світі».
Справжня віра в Живого Бога зміцнює наше прагнення миру та справедливості, навіть коли ми зустрічаємо перешкоди, які з людської точки зору видаються нездоланними. Як сказано в Посланні Святого і Великого Собору Православної Церкви, десятиліття якого ми відзначатимемо наступного року, «олія релігійного досвіду має служити для зцілення ран, а не для розпалювання вогню військових конфліктів».

Блага звістка миру особливо торкається нас, християн. Ми вважаємо неприпустимим залишатися байдужими до поділу християнства, особливо коли це явище супроводжується фундаменталізмом та явним неприйняттям міжхристиянського діалогу, спрямованого зрештою на подолання розбрату та досягнення єдності.
Обітниця прагнення християнської єдности не підлягає обговоренню. Відповідальність за продовження зусиль піонерів екуменічного руху, а також за виправдання їхнього бачення й праці лежить на молодому поколінні християн.

Ми належимо Христові, Який є «нашим миром» (Еф. 2:14) і «джерелом радості» нашого життя, «благоволінням», що постає з переконання, що «правда настала», а «тінь минула», що любов сильніша за ненависть, а життя сильніше за смерть, що зло не має останнього слова у житті світу, яким керує Христос, Який «учора, і сьогодні, і повіки Той самий» (Євр. 13:8).
Ця віра повинна сяяти та виявляти себе в тому, як ми святкуємо Різдво і всі інші церковні торжества. Радісне святкування вірних має свідчити про перетворюючу силу нашої віри у Христа. Воно має бути часом благовоління і духовної радості, досвідом тієї невимовної «великої радості» (Лк. 2:10), яка є «синонімом Євангелія».

Всечесні брати й возлюблені чада,

У 2026 році Свята Велика Церква Христова відзначатиме 1400-ліття від 7 серпня 626 року, коли під час всеношного бдіння у Влахернському храмі Пресвятої Богородиці акафіст був проспіваний «стоячи» як вираз подяки Пресвятій Владичиці за спасіння Константинополя від нападу ворожих сил.
З нагоди цього історичного ювілею «Щорічник Вселенського Патріархату» за 2026 рік буде присвячений пам’яті цієї важливої події для нашої традиції та ідентичности, нерозривно й глибоко пов’язаної з вшануванням нашої Присноблаженної й Пренепорочної Богородиці, заступниці та покровительки нашого народу.

У цьому дусі, коли ми схиляємося перед Марією, яка тримає на руках Богонемовля Ісуса, та поклоняємося Божественному Слову, що прийняло нашу природу, ми бажаємо всім вам благословенних і плідних у добрих справах Різдвяних днів та сповненого божественних дарів нового року за Господньою милістю, Якому належать уся слава, честь і поклоніння — нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Різдво 2025 року
+ Варфоломій Константинопольський
Палкий молільник за всіх вас перед Богом

Посилання:

Лк. 2:14
Мф. 1:23
Миколай Кавасила, Життя у Христі, VI, PG 150.660
Діян. 4:12
Пор. 1 Кор. 8:1
Ін. 8:32
Різні тексти про богослов’я і Божественне домобудівництво, X, 8, PG 90.1181
Євр. 13:14
Параграф 4
Еф. 2:14
Євр. 13:8
Пор. Лк. 2:10